Трагедії воєнного часу не розв’язуються в момент підписання мирних угод. Вони лишаються у пам’яті жертв і їхніх нащадків, у втрачених зв’язках і родинних таємницях. Це особливо помітно, якщо поглянути на долі дітей, які пережили катастрофу та не мали достатнього часу та родинного тепла для зцілення від травми. Роман Талії Карнер «Хлопчик із зіркою Давида» розповідає історії таких дітей та показує, у яких дорослих вони зрештою виростають.
Талія Карнер пише не стільки про безпосередні жахи Другої світової війни, скільки про її довготривалі наслідки – людей, які втратили коріння, про їхні спроби збирати минуле, ніби «пазл», деталями якого є чужі спогади, свідчення та документи. Авторка багато уваги приділяє благодійній організації «Молодіжна алія», що рятувала від переслідувань єврейських дітей у часи окупації Франції. Вона показує справжню людяність і сміливість, які ведуть до фізичного порятунку, проте далеко не завжди – до повноцінного життя та спокою.
Події роману розгортаються у двох часових площинах і переплітають життя воєнного та повоєнного поколінь. Головна героїня, Шерон, переживає особисту кризу та погоджується долучитися до складної операції ізраїльської розвідки. Для неї це не лише робота, а й можливість отримати відповіді про власне походження. Операцією керує Даніель, чиє дитинство було зруйноване війною. Його, як і мати Шерон, колись врятувала «Молодіжна алія». У дорослому віці Даніель намагається рухатись уперед, але його й далі переслідують привиди з минулого. Третя лінія занурює читача в часи окупації, де юна кравчиня Клодетт закохується у єврейського хлопця та на власні очі бачить жорстокі переслідування з боку уряду колаборантів. Її історія дозволяє поглянути на війну зсередини, з позиції цивільної особи, яка мусить робити важкі вибори для збереження життя. Усі троє персонажів таємничим чином пов’язані між собою, їх долі складають одне ціле та обіцяють нам цікаве читання справжнього «роману-головоломки».
Стиль Талії Карнер стриманий, проте водночас надзвичайно уважний до людських переживань. Авторка уникає надмірних описів насильства навіть тоді, коли йдеться про події воєнного часу. Головний акцент, натомість, робиться на внутрішніх станах персонажів: відчутті втрати, самотності, розгубленості та постійній потребі зрозуміти, ким вони є насправді і яке місце займають в історії трагедії цілого народу. Карнер описує атмосферу мовчання, яка панує у житті героїв. Вона показує, що травма живе не лише у спогадах, але й у щоденних виборах, страхах і сумнівах. Історія Шерон, Даніеля та Клодетт вчить нас простій істині – зцілення неможливе без пам’ятання.
Роман буде близьким для українського читача. Історії зруйнованих сімей, відірваних від батьків дітей, життя з тотальною невідомістю – на жаль, знайомі багатьом. Вони актуальні як у контексті минулого України в складі СРСР, так і для сучасної повномасштабної війни. «Хлопчик із зіркою Давида» нагадує про важливість мати коріння, вивчати минуле та проговорювати історичні травми. Роман однозначно вартий прочитання, особливо для тих, кого цікавлять сюжети про ідентичність і родинну пам’ять, засновані на історичних реаліях. Талія Карнер пише про втрачених дітей, що виросли, але так і не перестали шукати своє минуле, а через нього – й самих себе.
