Арсен Люпен – харизматичний злодій, вигаданий письменником Морісом Лебланом понад століття тому, є чудовим компаньйоном на вечір для тих, хто втомився від детективів у «білих пальтах» і холодних розумників на кшталт Голмса. Французького крадія можна назвати «митцем» і справжнім «Робін Гудом» із вишуканими манерами й етичним кодексом. Його жертвами стають корупціонери й аристократи, колекціонери, які ховають мистецтво від очей загалу, та лицеміри, які грають «святих» на публіці, але чинять негідно за зачиненими дверима. Для Арсена крадіжка – це спосіб покарання за вчинки, яких не бачить закон.

Видавництво представляє вашій увазі збірку з дев’яти оповідань Леблана під назвою «Таємниці Арсена Люпена». В інших творах автора ми спостерігаємо за харизматичним крадієм зі сторони (очима поліції чи жертв), проте цього разу він змінює правила: Арсен Люпен сам розповідає про свої таємниці Леблану, а той лише нотує їх як сумлінний біограф. Саме завдяки цій збірці ми знайомимося з персонажем ближче, краще розуміємо його мотивацію та переживання. Екшн у ній поступається психологічним дуелям, перемога в яких визначається кращим знанням людської природи: жадібності та страху або, навпаки, благородства людей, від яких більшість очікувала б протилежного. У «Таємницях» є моменти, де Люпен опиняється на межі поразки, що робить персонажа людянішим. Його вразливість, здатність відчувати провину або жаль дозволяють нам співпереживати й ще більше захоплюватися подіями оповідань.

У книзі велику увагу також приділено жіночим образам – вони завжди сприймаються Люпеном суб’єктно. Він бачить у дамах насамперед особистість і докладає зусиль для відновлення їхньої честі. Його методи злочинні, проте мета – завжди благородна. Він часто стикається з етичними дилемами, які зачіпають і читачів: що варто вважати злочином, чи варто порушувати закон, якщо він не здатен впоратися з людськими вадами, чи крадіжка золота гірша за крадіжку репутації чи надії?

Люпен – майстер перевтілень «старої школи», адже він відточував мистецтво зміни облич за сто років до, скажімо, Ітана Ганта з фільмів «Місія нездійсненна» чи Арії Старк із «Пісні льоду та полум’я». Він не просто носить маски й перуки – він може змінювати свій голос, ходу, поставу та комплекцію за допомогою спеціальних інструментів, протезів, макіяжу та хімікатів. За один день він може побути водієм таксі, іноземним лікарем, жебраком і герцогом. Саме це робить його крадіжки витонченими, а сліди – майже невидимими.

Іконічний персонаж Леблана є одним із прототипів сучасніших трикстерів і супергероїв із «сірою мораллю» з коміксів. Він має нетипову компетентність, високий інтелект, сигнатурний стиль, з’являється у серії з безлічі оповідань і так чи інакше бореться з несправедливістю незаконними методами. Без таких персонажів, як Люпен, ми навряд чи побачили б пригоди Гамбіта, Шибайголови, Жінки-кішки чи Роршаха.

«Таємниці Арсена Люпена» – блискучий детектив і одна з найбільш захопливих збірок оповідань із серії про грайливого та витонченого крадія. На її сторінках ви знайдете гумор, ігри розуму з поліцією та нечесними багатіями, іронію над вищим товариством Парижа й соціальні коментарі, заховані під обгорткою авантюрного художнього тексту. Люпен переказує награбоване на благодійність або ж використовує статки для фінансування своєї системи інформаторів і помічників. Лише деякі з коштовних предметів він лишає собі, адже цінує красу та спогади більше за заможне життя, тож будьте обережні під час читання, адже герой Леблана може привласнити собі й ваше серце.