Як ви сприймаєте своє місто? Як декорацію чи, можливо, лабіринт із бетону та скла, в якому щодня розгортається ваша рутина? Думаю, кожен погодиться з тим, що місто – це дещо більше, складний механізм, ключовими елементами якого виступають наші рішення, а усі зміни виявляються наслідками нашої участі чи байдужості. Книга Ірини Озимок «У міста є я» з «Дитячої полиці» видавництва вперше з’явилася в продажі в 2021 році та стала справжнім відкриттям для свідомих українців. Перше видання отримало визнання ПЕН і нагороду на Болонському ярмарку за неймовірні ілюстрації Анни Іваненко, але саме оновлене видання 2023 року з додаванням воєнного контексту перетворило цей артбук на дещо більше за звичайну дитячу книжку, а саме – на міський путівник зі збереження, відбудови та підтримки ідентичності містян у нових умовах.
Перевидання – не просто косметично оновлена версія, адже воно пропонує якісний відгук на реальність, у якій ми опинилися у лютому 22-го. До книги додано чотири критично важливі розділи: про війну, міста-побратими, міську природу та інклюзивність. Ірина Озимок робить акцент не лише на функціонуванні мегаполіса, а й на стійкості громади. Розділ про війну в даному випадку розповідає не про страх і руйнування, а про добро, волонтерський рух і незламність, символами якої стали, наприклад, півник із Бородянки та захисник Протасового Яру Роман Ратушний. Війна виводить на перший план те, що раніше здавалося другорядним: зелені насадження, наявність укриттів, пунктів незламності та безпечних просторів для постраждалих. У контексті можливих покращень згадується ізраїльський досвід.
Оновлена версія також фокусується на безбар’єрності, адже після війни тисячі людей матимуть протези, порушення зору та слуху. Через це інклюзія перестає бути варіантом і стає необхідністю. Книга «У міста є я» вчить дітей і нагадує дорослим, що бути інакшим – норма, а підтримка людей, що відрізняються, є проявом свідомого громадянства. Місто – це простір, де «Я» кожного мешканця має вагу як у контексті прав, так і тоді, коли йдеться про обов’язок.
«У міста є я» має інтерактивну структуру й завдяки зрозумілим ілюстраціям пояснює, як наповнюється міський бюджет, чому важливо сортувати сміття, як працюють комунальні служби та місцева влада. У кожному розділі наводяться зокрема негативні приклади, які сприяють діалогу між батьками та дитиною про спільне благо. Книга забезпечує якісне навчання через гру, у якій дитина може спробувати сформулювати ідеї для реальних змін у своїй громаді.
Це видання – про колективний догляд і зцілення міського простору. Воно містить не лише гру, а й заклики до дії: економити воду, не псувати фасади добудовами, брати на себе відповідальність за прибудинкову територію тощо. Рано чи пізно Україна опиниться на порозі великої відбудови й ми мусимо готувати до цього дітей уже зараз. Ірина Озимок наголошує, що місто – це не будинки, дороги й електромережі, а в першу чергу люди та їхні цінності. У міста є ти, у міста є ми.
