«Конотопська відьма» – повість, написана Григорієм Квіткою-Основ'яненком у 1833 році й уперше надрукована 1837-го. Це один із найвідоміших зразків ранньої нової української прози, який сьогодні отримує нове видання у серії «Золота полиця».

В основі сюжету – проста людська слабкість: конотопський сотник Микита Уласович Забрьоха задумав одружитися. Обранкою стала місцева красуня, та на шляху до щастя чоловіка постали небезпечні чари. Стара відьма Явдоха Зубиха втручається в сватання й перетворює звичайну козацьку комедію на моторошне й водночас безмежно смішне видовище. Сотник, котрий і без того не вирізнявся ані розумом, ані рішучістю, опиняється у повній владі власних забобонів і чужих маніпуляцій.

Квітка-Основ'яненко будує текст на кількох рівнях одночасно: це й лукава комедія про людську дурість, і тонка сатира на провінційну владу, і майстерна стилізація під усну народну традицію. Забрьоха – персонаж одночасно комічний і вкрай впізнаваний. Його страхи, марновірство й нездатність самостійно мислити – риси, що проявляються і в характерах пересічних людей, і в характерах тих, хто стоїть при владі. Явдоха ж, навпаки, є прикладом людини, яка чудово розуміє: знання людських слабкостей – це реальна сила.

Слобожанська говірка, якою написана повість, сьогодні сприймається не як перешкода, а як занурення у живу мовну атмосферу тогочасної України. Квітка-Основ'яненко першим у новій українській літературі довів, що народна мова здатна нести на собі складні характери, гострий сюжет і багатоголосу іронію. «Конотопська відьма» – це класика, яка не потребує реклами: вона залишається актуальною, смішною й гіркою одночасно.

Над книгою працювали:

Літературна редакторка та коректорка Олександра Черепан

Верстальниця Ольга Фесенко

Дизайнери Романа Романишин та Андрій Лесів

Випускова редакторка Анастасія Пайлодзе

Відповідальний за випуск Максим Праздніков