Небажання бачити правду не лише стоїть на заваді викоріненню зла, а й заважає зцілитися від травми, якої воно завдало. У романі «Дівчата літа» Кеті Бішоп теплі спогади героїні про давній морський відпочинок починають тріскатися, оголюючи неприємну реальність зловживань і насильства. Літнє тепло у морський бриз тут ховають те, від чого по спині може пробігти холодок.


Своїм відгуком на блискучий дебют Бішоп ділиться блогерка karina.books.m 

«Я сама була людиною, яку я не знала, кимось, хто витворився з напівправди й болю.»

«Ця цитата — вся книга в одному реченні. Тиха, болюча, задушлива історія про те, як дитяча наївність може прорости всередині людини настільки глибоко, що починає керувати всім її життям.

Мене ця книга не розбила гучно. Вона робила це повільно. Сторінка за сторінкою. Бо дивитися на головну героїню було боляче. Хотілося буквально струснути її за плечі й закричати: “Та відкрий уже очі”. Хотілося, щоб вона перестала виправдовувати людей, перестала триматися за спогади, за красиві ілюзії, за брехню, яка давно тріщить по швах. Але найстрашніше в тому, що вона не готова це побачити. І поки людина сама не дійде до правди — ніхто її туди не дотягне.

У книзі дуже добре показано, як минуле може зіпсувати здатність нормально бачити теперішнє. Як дитячі почуття, страхи, захоплення і сліпа віра в людей можуть тягнутися за тобою роками. І навіть коли правда вже майже лежить перед тобою — ти все одно відвертаєшся, бо брехня іноді здається безпечнішою.

«Неможливо існувати в теперішньому, коли минуле тягне тебе настільки сильно.» І ця книга буквально про це.

Атмосфера тут дуже оманлива — літо, спогади, дружба, красиві моменти. Але під усім цим ховається щось гниле, недоговорене й тривожне. І чим далі читаєш, тим сильніше відчуття, що всі герої живуть не реальністю, а власними версіями правди.

Це книга про самообман. Про людей, які роками будують себе з напівправди. Про наївність, яка вже давно не невинна, а руйнівна. І про момент, коли доводиться або нарешті подивитися правді в очі, або остаточно загубити себе».