Деякі життя вкладаються в охайний розклад: захищена дисертація, нова посада, ретельно збудована кар’єра. Проте інколи до сценарію закрадається змінна, дію якої передбачити неможливо, – власне серце. Саме про такий збій у бездоганно спланованому житті розповідає дебютний роман американської авторки Дженніфер Геннессі «Ступінь зарученості». Він не зневажає кар’єрні прагнення, а навпаки – показує, як справжнє кохання поєднується з амбіціями кожного з партнерів.
Головна героїня – Б’янка Дімітріу, новоспечена докторка наук, яка щойно захистила дисертацію та плекає мрію боротися з дезінформацією в медіа, доки та не поглинула ще одне покоління споживачів. Попри амбітність її плану й важливість досягнення, у день свого тріумфу вона лишається наодинці: жоден із друзів, ба більше, навіть батьки не приходять на її вечірку. Б’янка живе в оточенні, для якого існують «справжні» приводи для святкування, як-от заручини й дівич-вечори, тоді як PhD залишається для них «звичайним папірцем». Найгіркіше в сюжеті саме те, що головна героїня усвідомлює: її заручини не проґавив би ніхто, скасувавши усі плани. Це стає для неї останньою краплею: скривджена й напідпитку вона робить дещо абсурдне. Б’янка інсценує заручини з охочим до авантюр Ксав’є Берном – красенем-археологом, із яким вона познайомилася в університеті.
Далі історія розгортається за класичним, але невідпорним сценарієм удаваних стосунків – тим самим fake dating, який так люблять читачі любовних романів. Що довше Б’янка і Ксав’є грають закохану пару, то менше їм доводиться вдавати: несправжні заручини поволі обростають справжніми почуттями. Ксав’є, який і сам добре знає, як це – не мати з ким святкувати, несподівано стає для неї опорою. Проблема в тому, що обоє – амбітні професіонали, яких робота от-от розкидає по різних континентах. І головне питання роману не «чи покохають вони одне одного», а «чи стане їм сміливості обрати це кохання, коли воно не вписується в кар’єрні плани».
Геннесі пише легко, дотепно й чуттєво, та за романтичною маскою й відвертими сценами вона ховає доволі гострий коментар. Її дебют – це історія про жінку, чиї здобутки знецінюють лише тому, що вони незвичні й «неправильні», і тим більше не такі, які варто гучно відзначати. У текст зашито міркування про те, якими мірками суспільство оцінює жіноче життя, віддаючи перевагу весіллю й народженню дітей на противагу науці чи кар’єрі. Б’янка зовсім не вписується в образ «принцеси, яка чекає на порятунок»: вона будує свою долю самостійно та бере відповідальність як за помилки, так і за успіхи. Зовсім не випадково авторка відкриває книжку прямим зверненням до читачок:
«Нам, дівчата. Відзначайте свої життєві віхи. Відзначайте здобутки. А головне – відзначайте одна одну».
Ці рядки ідеально пасують до всього роману, адже Б’янка не чекає нічийого дозволу, аби пишатися собою. Протягом історії вона вчиться цінувати власні перемоги та приймати, що кохання не мусить руйнувати кар’єру, а успіх не має залишатися на самоті.
«Ступінь зарученості» – ідеальне чтиво для вечорів, коли серце прагне тепла, гумору й щасливого фіналу. Водночас ця книга не «порожня», адже Геннессі балансує між легкістю жанрового роману й розмовою про важливе: про самоцінність, право жити за власним сценарієм і бути відкритою до несподіванок, про близьких, які часто не помічають найголовнішого. Якщо ви любите розумних героїнь, повільний розвиток почуттів і романи, здатні як розсмішити, так і занурити в роздуми, – історія Б’янки та Ксав’є вже чекає на вас на сайті видавництва та у крамницях.
