Роман однієї з найвідоміших фінських письменниць Моніки Фаґергольм переносить читачів у теплу атмосферу ранніх шістдесятих і розкриває перед ними двері до стилю життя й побуту американізованих жінок у Фінляндії. Долі головних героїнь, Рози та Ізабелли, пов’язані з подальшими соціальними потрясіннями, драмами й таємницями.
Про роман «Дивовижні жінки біля води» відгукується chytayka_dinusik
«Перш за все, респект видавництву , бо книга оформлена дуже гарно. Зручний шрифт, красива обкладинка, ілюстрований зріз – це насолода для очей та сприймання книги на початках.
Це моя четверта прочитана книга з цієї серії. Книги прекрасні і якісні.
Далі....
В цій книзі розповідається про чотири заможні сім’ї: Каюс і Беллу, Ґаббе і Розу, Анн-Крістін і Йоган Вікблад, Май і Пусу Йоганссон в період 60-х років. Вони проводять безтурботні дні біля води – приїжджають на літні канікули в містечко під Гельсінкі і там зустрічаються на різних вечірках і тусах.
Більше описані відносини Ізабелли і Рози. Їхню дружбу, внутрішні страхи, переживання, як вони маленькими кроками намагаються змінити установлені тоді порядки. Про те, що вони очікують від життя, а що насправді отримають. Пошук себе та свого місця в житті.
А ще вразило, як мати просто залишила свою сім’ю і поїхала шукати свою ідентичність. Якось дивно.
Є багато різних монологів і думок сина, який мріє мати за матір іншу матір (ой, якась тавтологія), який нещасний, бо його батьки забуваються про нього. Йому не подобається його мама і йому соромно з нею кудись ходити.
Насправді, роман викликав двозначні відчуття. Наче і є сюжет, опис персонажів, але до кінця якось не закінчене то все чи не розкрита суть книги до кінця. Або, може, то я якось не сильно пройнялася героїнями.
В книзі авторка підняла теми фемінізму, сім’ї, жіночого самовираження – те, що цікаво кожній жінці читати.
Сюжет в книзі пливе повільно і поступово.
Рекомендую читати книгу тим, хто хоче відпочити літніми неспішними вечорами, або розслабитися у відпустці. Ця книга подарує вам легку насолоду та спонукає до роздумів і порівняння тоді і зараз».
✍️ «Захват не настане у повному обсязі, якщо не тримати в голові образ його протилежності, як контрасту або фону, на якому він вирізнятиметься».
