Що людина готова віддати за власну свободу й волю цілого народу – питання, особливо актуальне в українській сучасності. Роман «Овід» Етель Ліліан Войнич у перекладі Ірини Гнатковської ставить це питання гостро й безжально та не дає на нього легкої відповіді – саме тому у 2025 році видавництво поповнило «Золоту полицю» саме цією книжкою.

Постать самої авторки додає особливої цінності читанню її текстів. Ірландка Етель Ліліан Войнич була перекладачкою, композиторкою та громадською діячкою, яка вільно володіла українською, перекладала Шевченка, листувалася з Іваном Франком і Михайлом Павликом. Авторка «Овода» прекрасно розуміла, чого вартує боротьба пригнобленого народу за власну суб’єктність і автономію.

У центрі роману – Артур Бертон, юний англієць, який потрапляє до Італії в часи боротьби за її свободу й незалежність. Спершу він постає наївним, глибоко набожним хлопцем, який шукає свій закуток у світі. Проте революційні події втягують його в ураган, до якого герой виявляється не готовим: Артур випадково видає товаришів, а згодом дізнається про справжню ідентичність свого духовного наставника, якого він любив понад усе. Зради, розчарування та втрата віри ламають юнака, і він тікає, інсценувавши свою смерть.

Роки потому від колишнього Артура лишається небагато – їдкий, безжалісний до себе та інших памфлетист на прізвисько Овід. Його тіло скалічене, серце черстве й холодне, а слово невсипно служить італійській революції. Войнич простежує його внутрішній шлях від юнацького ідеалізму до злої рішучості людини, яка розрахувалася за власний вибір майже всім, що мала. Насамперед «Овід» – це роман про ціну великої мети. Артур приносить у жертву боротьбі віру, кохання до Джемми, родину, здоров’я та все своє єство. У кульмінації читач бачить складний вибір одного з персонажів – між власним сином і обов’язком, між людською любов’ю та служінням вищій меті. Та чи варта вона такої ціни? Не будемо вдаватися до зайвих спойлерів і залишимо ці міркування на ваш розгляд.

Сила «Овода» – у поєднанні політичного роману з глибоким психологічним драматизмом. Це історія про фанатизм і відданість, про те, як ідеал може викувати сильну людину, водночас випалюючи в ній усе живе. Зовсім не дивно, що книжка десятиліттями надихала читачів із запальним серцем в усьому світі та здобула культовий статус серед кількох поколінь. Окрім тематики, читачі та критики підносять цей текст за історичний контекст. Події роману розгортаються в Італії середини XIX століття – доби Рисорджименто, коли роздроблена країна під австрійським пануванням і владою Папської держави прагнула об’єднання та незалежності. Це світ таємних товариств і змовників, нелегальних друкарень, контрабанди зброї та конспіративних зустрічей, де за необережне слово платять життям. Якщо вас цікавить цей період історії – сміливо вирушайте до книгарні за «Оводом», і він вас не розчарує.

Для українців, які сьогодні так само платять високу ціну за збереження власної держави та цінностей, історія Овода резонуватиме з особливою силою. Це непросте й важливе читання – про мужність, втрати й вічне питання про межу між жертвою заради блага та зайвим болем. «Овід» Етель Ліліан Войнич варто прочитати, аби разом із героєм пройти непростий шлях боротьби, поневірянь і трансформації світоглядів, і самостійно вирішити, чи є виправдання для його пожертви.