«12 років рабства» – автобіографічні мемуари афроамериканця Соломона Нортапа, опубліковані 1853 року. Нортап народився вільним у Нью-Йорку, здобув освіту та жив звичайним життям чоловіка й батька. Але в 1841 році його заманили до Вашингтона під приводом музичного виступу: він втрапив у пастку, його напоїли й продали в рабство. Прокинувшись закутим у ланцюги, він опинився в ситуації, яка мала б бути юридично неможливою – і яка розтягнулася на дванадцять років.

У цій книзі він описує різних хазяїв – одних жорстоких, інших більш людяних, –працю на плантаціях під палючим луїзіанським сонцем, покарання й принизливу повсякденність рабства. Нортап фіксує все без художніх викривлень: точно, детально, з іменами й назвами місць. Саме ця документальна точність зробила книгу унікальним свідченням не лише особистої трагедії, а й системи, що перетворювала людей на товар.

У 2013 році «12 років рабства» лягли в основу однойменного фільму Стіва МакКуїна, що отримав «Оскар» за найкращий фільм і повернув книгу до центру глобальної дискусії про расизм і колоніальну спадщину. Мемуари Нортапа залишаються одним із найважливіших документів 19 століття – і читаються з незмінною напругою.

Над книгою працювали:

Перекладачка Нінель Мартинюк

Літературна редакторка Ірина Андрєєва

Коректорка Іванна Подольська

Верстальниця Ольга Фесенко

Дизайнери Романа Романишин та Андрій Лесів

Випускова редакторка Анастасія Пайлодзе

Відповідальний за випуск Максим Праздніков