Міф про першу жінку
«Перша жінка» – роман письменниці Дженніфер Нансубуґи Макумбі, виданий Oneworld у 2020 році й відзначений премією Jhalak Prize.
Уґанда, 1970-ті. Кірабо виховують дідусь і бабуся в селі Наттетта; про її матір звикли мовчати. Дівчина відчуває в собі «другу» – дику, непокірну силу, що ніби не вміщається в тіло слухняної онуки. Щоб зрозуміти, звідки вона, Кірабо потай ходить до сліпої відьми Нсуути – і та розповідає їй міф про першу жінку: ту, що з'явилася з моря й була надто вільною для світу, який чоловіки вже давно поділили між собою.
Макумбі будує роман як історію дорослішання, у якій кожен крок героїні – від села до столичної школи, від першого кохання до зустрічі з матір'ю – відлунює в історіях жінок довкола неї: бабусь, тіток, суперниць і подруг. Особисте тут неможливо відділити від історичного: у країні панує диктатура Аміна, війна та глобальні злами, які перекроюють не лише націю, а й окремі родини.
«Перша жінка» – це велика оповідь про жіночу свободу, розказана мовою фольклору й пам'яті: про те, що традиція може бути водночас коренем і кліткою, а правда про власну матір – найважчим із усіх знань.
Над книгою працювали:
Перекладачка Ірина Гнатковська
Літературна редакторка Ірина Андрєєва
Коректорка Інна Падалко
Верстальниця Катерина Воєвська
Артдиректорка Крістіна Золотарьова
Дизайнер обкладинки Максим Годлевський
Випускова редакторка Оксана Ласка
Головна редакторка Дарина Важинська
Відповідальний за випуск Максим Праздніков