«Синява» – філософський текст американської письменниці Меґґі Нельсон. Українською книжка виходить у перекладі Вікторії Беркут та з її ґрунтовною передмовою.

Нельсон пише про синій так, як пишуть про кохання: зі повагою, потягом і поступовим усвідомленням, що цей образ став особистим. У 240 нумерованих абзацах вона збирає власну «колекцію синіх оберегів» – від ультрамарину й лазуритових копалень Афганістану до синіх халатів туарегів і пісень Леонарда Коена. Форма успадкована від Вітґенштайна: на позір розрізнені тези сплітаються в багатошарове письмо, де кожна деталь повертається й набуває розвитку.

За інтелектуальними шуканнями стоять дві вкрай людські історії: розрив із коханим, за яким оповідачка не перестає сумувати, і догляд за подругою, яка після аварії залишилася паралізованою. Синій стає мовою, якою можна говорити про біль, не перетворюючи його ані на діагноз, ані на прикрасу.

«Синява» – взірець автотеорії: жанру, у якому власний досвід поєднується з роздумами про культуру, мистецтво й філософію. Це маленька книжка, яку читають повільно – і яка, за словами Енн Енрайт, не читається, а входить у читача сама.

Над книгою працювали:

Перекладачка і авторка передмови Вікторія Беркут

Літературна редакторка Ольга Петренко-Цеунова

Коректорка Вікторія Кика

Дизайнерка ілюстрацій Аліна Полєшко

Артдиректорка Крістіна Золотарьова

Верстальниця Ольга Фесенко

Випускова редакторка Анна Логвинюк

Головна редакторка Дарина Важинська

Відповідальний за випуск Максим Праздніков