Італійське «ciao» – слово-перевертень: ним однаково вітаються і прощаються. На подвійності його значення частково побудована ідея роману Кейт Бромлі «Поки бувай» (в оригіналі – «Ciao for Now»). Чи буває прощання остаточним, чи це лише кома перед наступною зустріччю?
Головній героїні Віолетті Лучано скоро тридцять, а студентський борг досі виглядає непідйомним. Мрія про школу дизайну й роботу в галузі моди коштувала їй майже всього, тож стажування в римському модному домі вона сприймає як останній шанс усе виправити. Умови прості й нещадні: між стажерами триває конкурс, а головний приз – працевлаштування за омріяною спеціальністю, заради якого дівчина стільки жертвувала.
Проблеми починаються в перший же день. У римській кав’ярні Віолетта примудряється розлити каву на ноутбук незнайомця – вродливого, саркастичного й цілком справедливо розлюченого. А ввечері з’ясовується найгірше: цей самий чоловік виявляється Маттео, сином її професорки, і найближчі тижні їм доведеться жити під одним дахом. Далі сюжет розгортається за улюбленою формулою жанру – enemies to lovers, помножені на вимушену близькість. Що більше Віолетта й Метт шпигають одне одного, то очевиднішою стає хімія між ними, і то менше в героїні лишається зосередженості на конкурсі.
Окремий герой роману – саме місто. Бромлі веде читача через зйомки колекції біля фонтана Треві та вечірній Колізей, через гамірні модні вечірки й довгі вечері, а тоді вивозить на Капрі – до Блакитного гроту й відкритого моря. Світ високої моди тут виписаний зі знанням справи: ескізи, тканини, безсонні ночі перед показом і невблаганні дедлайни, за якими стоять чиїсь кар’єри. Це той тип книжки, після якої хочеться пасти, лимонів і квитка в один бік до Італії. Ідеальне літнє читання, яке діє навіть тоді, коли літо за вікном не надто схоже на канікули.
Втім, «Поки бувай» – не лише про закоханість. Це історія про жінку, яка дозволила собі мріяти пізно й тому не має права на помилку, про ціну амбіцій та про страх, що особисте щастя доведеться проміняти на професійне. Бромлі принципово не примушує героїню обирати між коханням і кар’єрою: обидві лінії тут рівноправні, а фінал наполягає, що дорослі стосунки – це робота, а не винагорода за терпіння. Так ромком непомітно перетворюється на розмову про право на другу спробу – і про те, що мрію ніколи не пізно дістати з далекої шухляди.
Кейт Бромлі живе в Нью-Йорку з чоловіком, сином і власною, за її ж визнанням, дещо надмірною колекцією любовних романів. Кілька років вона працювала вихователькою дошкільнят, а тепер поєднує дві свої великі пристрасті: пише історії про кохання й смішить людей. Це відчутно з перших сторінок – діалоги дотепні, іронія тепла, а герої не перетворюються на картонні фігури, яким бракує власних мотивів.
«Поки бувай» – книжка для тих, хто любить повільне розгортання почуттів, влучні жарти й героїнь із власними планами на життя. І для всіх, кому просто хочеться переїхати в Рим – бодай на 320 сторінок. Шукайте роман на сайті видавництва та в книгарнях.
