Григорій Квітка-Основ'яненко (1778–1843) – визначний письменник і драматург, якого літературна традиція іменує «батьком» нової української прози: він першим довів, що народна мова здатна нести на собі повноцінний художній твір. Писав у різних жанрах – від повістей і комедій до водевілів – і заклав підвалини реалістичного зображення народного побуту, що стало основою для всієї подальшої української літератури.
