- Про книжку
- Про автора
- Відгуки (1)
Автор
Категорія
Полиця
Мова
українська
ISBN
978-617-7563-09-8
Рік видання
2023, перевидання
Тип обкладинки
тверда
Переклад
Валер’ян Підмогильний, Юлія Максимейко
Оригінальна назва
Bel-Ami
Дизайн
Романа Романишин та Андрій Лесів
У центрі відомого роману французького письменника Гі де Мопассана - постать авантюриста, який мріє зробити блискучу кар'єру. Доля не наділила його жодним талантом, окрім хіба гнучкого сумління. Привабливий й улесливий, юнак виявляє, що може підкорити серце будь-якої жінки, тож користається з цього радо, хай хто перед ним: дружина друга, чи мати й донька одночасно. Ім’я головного героя, Жоржа Дюруа, на роки стало синонімом успішної безпринципності.
Відгуки читачів
Авторизуйтесь, щоб залишити відгук
Богдан
5/5
28.06.2025
Любий друг — це книжка, після якої хочеться помити руки.
Вона про те, як перемагають не найрозумніші чи найгідніші, а ті, хто вміє посміхатись у потрібний момент і безжально використовувати інших.
Жінки в книзі — не просто персонажі, а віддзеркалення складної гри патріархату. Вони не ідеальні й не безсилі, але часто змушені підлаштовуватись під правила, які обмежують їхній вибір і свободу.
Це гостра, навіть жорстока сатира на суспільство, де зовнішній фасад і влада важать більше за справжню людяність.
Фінал не шокує, швидше підкреслює, що все йде за знайомим сценарієм.
Але одна сцена під кінець — така, що я справді стиснула зуби.
Не скажу, що книжка мені «сподобалась» — вона більше влучила. Як ножем. Повільно, методично, з посмішкою.
Розгорнути
Вона про те, як перемагають не найрозумніші чи найгідніші, а ті, хто вміє посміхатись у потрібний момент і безжально використовувати інших.
Жінки в книзі — не просто персонажі, а віддзеркалення складної гри патріархату. Вони не ідеальні й не безсилі, але часто змушені підлаштовуватись під правила, які обмежують їхній вибір і свободу.
Це гостра, навіть жорстока сатира на суспільство, де зовнішній фасад і влада важать більше за справжню людяність.
Фінал не шокує, швидше підкреслює, що все йде за знайомим сценарієм.
Але одна сцена під кінець — така, що я справді стиснула зуби.
Не скажу, що книжка мені «сподобалась» — вона більше влучила. Як ножем. Повільно, методично, з посмішкою.
