Вона створила гру, про яку мріяли всі, але зіграти могли лише обрані. Наприкінці 2000-х молода й амбітна Моллі Блум перетворила закулісний світ голлівудського покеру на елітне таємне товариство, де ставки сягали сотень мільйонів, а за столом сиділи найвпливовіші люди індустрії. Її покерні вечори стали легендою ще за життя: туди прагнули потрапити всі, але доступ мали лише обрані.
Зірки кіно, медіамагнати та бізнес-акули розігрували сотні мільйонів у розкішних номерах п’ятизіркових готелів. Моллі літала приватними літаками, вечеряла у найкращих ресторанах, знала секрети голлівудських вершків і сама стала частиною їхнього світу. Та раптово цей ідеальний картковий будинок почав руйнуватися.
Саме цю інтригуючу історію, наповнену адреналіном, великими грошима та ризиком, розповідає книга «Гра Моллі». Матвій Хренов, автор телеграм-каналу про книжки та викладач Києво-Могилянської академії, ділиться своїми враженнями від історії найвідомішої покерної королеви Голлівуду.
«Є книжки, які береш випадково, а потім – бах, і вже не можеш відірватися. «Гра Моллі» саме така. Це автобіографія Моллі Блум – дівчини з провінції, яка стала королевою напівлегального покеру, організовуючи найдорожчі підпільні ігри у США. А потім, як це часто буває в історіях про великі злети, щось пішло не так.
Чим цікава ця книжка? Ну, по-перше, за столами Моллі сиділи найвідоміші люди Америки: голлівудські зірки, фінансові магнати, впливові політики. Імена я називати не буду – хай це буде приємним сюрпризом під час читання. Але повірте, ви їх знаєте. По-друге, це не просто історія про азарт і великі гроші – це портрет американської еліти, де замість глянцевих обгорток показано справжні обличчя тих, хто звик бути на вершині.
Моллі Блум не намагається прикрасити ані себе, ані світ навколо. Вона чесно розповідає про свої злети і падіння, про те, як великі гроші змінюють людей і як сама гра у покер оголює найглибші людські інстинкти – жадібність, адреналін, саморуйнацію, але й моменти шляхетності. Є тут і про довіру, і про команду, і про цінності, і про те, що вміння вставати після падіння – чи не головна навичка в житті.
Книжка читається дуже швидко – місцями навіть занадто. Хотілося б більше деталей про події та долі персонажів, які з’являються на сторінках. Але це автобіографія, і лише Моллі вирішувати, що і як розповідати.
Один із гравців у книзі сказав: «Покер – єдина гра, яка така сама, як життя». Після цієї історії складно з цим не погодитися.
До речі, за мотивами книги зняли однойменний фільм із Джесікою Честейн у головній ролі. Але я його не бачив, тому якщо хтось дивився – діліться враженнями!
Прослухано в Абук.»