«Дипломатична кухня воєнного часу» — книга на перетині трьох площин: особистої історії, зовнішньої політики й культури щоденності. Вона не обирає один жанр — натомість поєднує досвід карʼєрного міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби з кулінарною практикою шефа Володимира Ярославського. Тут немає вигаданого сюжету, але є десятки епізодів, які розповідають про ключові міжнародні зустрічі, спільні вечері, короткі паузи між перельотами — і рецепти, які з’являються поруч із цими подіями.
Кулеба розповідає про міжнародні переговори, реакції партнерів, темпи змін у ставленні до України після 24 лютого 2022 року. Але говорить не в політичних кліше, а в особистих, часто побутових подробицях. У книзі багато деталей: хто чим пригощав, що їли за спільним столом, як організовували вечерю під час візиту. І в кожному такому фрагменті — щось більше, ніж просто спогад.
Уривок, який це добре ілюструє:
«Євроінтеграція — це одна з найпростіших страв. Вона складається лише з двох інгредієнтів — волі Європейського Союзу забрати країну до себе й волі країни бути частиною об'єднаної Європи. Жодних хитромудрих рецептів та жодних секретних інгредієнтів. Реформи важливі, але тільки політична воля — той могутній локомотив, що тягне за собою всі необхідні рішення, реформи й кроки, — відчиняє двері, руйнує застарілі ілюзії та міфи, які унеможливлювали рух уперед. Коли є політична воля, усе одразу стає на свої місця, а потаємні механізми й гігантські поршні історії починають працювати на повну силу.».
У кожному розділі подається історія — а до неї рецепт. Є борщ, є качка з яблуками, є теплі салати, є паста з креветками. Але кулінарна частина не відділена — вона природно вписана в хід подій.
Ярославський додає до тексту інший ритм — більш гастрономічний, практичний. Його поради зрозумілі, технічно чіткі, але й доброзичливі. Видно, що готувати ці страви можна не лише в ідеальній кухні — багато з них адаптовані до побутових умов, у тому числі польових.
«Дипломатична кухня» читається як спокійна й послідовна відповідь на запитання: що робити, коли все нестабільне. Можна зібратися, щось приготувати, пригадати розмову, поділитися досвідом, знайти контакт. Можна бути частиною процесу, навіть коли ти не на передовій.
