«Обожнюю книги, футбол, комп'ютерні ігри та прогулянки велосипедом улітку. Ідеальний день: поїхати з гарною книгою кудись подалі від усіх та власне на увесь той день і забутися», — ділиться Артем.

«Камінь, ножиці, папір», Еліс Фіней

 Почати, напевно, варто з першої книги, яку я отримав, прийшовши працювати у видавництво #книголав. Камінь, ножиці, папір — це такий закручений подружній детектив. Ну, ви ж знаєте це подружнє життя. Спочатку все непогано, а потім зазвичай все йде шкереберть. У головних героїв все зайшло ще трохи далі і вони ладні повбивати один одного. А може й ні. Почитайте. Але суть в тому, що кожна глава книги закінчується справжньою містерією. Книга сподобалася настільки, що я купив її ж версію, але англійською. Читав спершу одну главу в оригіналі, потім наш переклад. Схоже, я навіть винайшов нову механіку вивчення мов для себе, за що безмежна вдячність авторці Еліс Фіней та #книголав.

 «Вивчи цю кляту англійську», Артем Редванський

 Ще більше механік вивчення іноземних мов знає наш новий автор Артем Редванський. Якщо точніше — аж 51. Якщо англійська вам ще не підкорилася — ви можете обрати правильний напрям, підібрати для себе окремі методики (окремий респект автору за згадку комп’ютерних ігор). Якщо ви вже знаєте англійську на якомусь пристойному рівні — ви швидше за все переконаєтеся, що все робили правильно. Але «Вивчи цю кляту…» ні в якому разі не варто сприймати, як якийсь навчальний посібник. Це радше легка література під спеку і пляж, ніж під нотатки та навчання. Якщо вам зайде — можна перейти на наступний рівень та найняти Артема як особистого викладача. Хлопець він доволі приємний, тому чому б власне і ні?

 «Дисципліна — це свобода», Джоко Віллінк

 Джоко Віллінк — ще один хлопець, який навчить вас корисним речам. Крутий дядько-мотиватор, американський спецпризначенець, який не раз і не два перебував у безвихідних, смертоносних ситуаціях. Основна ідея — трохи зусиль і ви все зможете. Згоден, банально. Але секрет в тому, як саме поглинати «Дисципліну…». Краще дуже і дуже дозовано, буквально по одній сторінці та вдумливо вчитуючись у кожну фразу. Чи повпливав Джоко на мене? — Та звичайно. Ви не повірите, але завдяки Віллінку я став, наприклад, значно менше їсти. Джоко вірно підмітив, що їжа пропонується нам зараз на кожному кроці. Виходячи з дому реклами та пропозиції буквально сиплються на нас із кіосків, ресторанів та мінімаркетів. Але насправді, нам не потрібно їсти так багато та часто, як ми зазвичай це робимо. Я став менше їсти. Значно менше. От бачите, а це лише одна сторінка цієї чудової книги.

 Окремим бонусом пораджу будь-яку книгу з нашої новоствореної «полиці трилер». А що? Маніяки теж мають прояви любові. Просто вона в них трохи специфічна.