Можливо, ці назви не потрапили у ваш книжковий радар, але вони заслуговують на місце у вашій домашній бібліотеці. Наші п’ять видань — це відмінні сюжети про складні вибори, жіночі випробування і справжнє перетворення героїв. Якщо ви готові відкрити для себе щось нове — ці історії точно варті вашої уваги.
У недалекому майбутньому юна легкоатлетка Йола готується до Олімпіади–2032. Вона мріє про золото, але травма під час змагань ставить під питання усі плани. Тоді до змагальної групи повертається її друг Райан — після інвалідності — завдяки фізичним "оптимізаціям". Йола бачить, як межі між чесною грою й маніпуляціями згладжуються. Чи виправданий результат, якщо ціна — те, ким ти був?
Яна Новак — висока 16‑річна підліткова модель із комплексом меншовартості. Скаут помічає її, і життя змінюється: контракти, зйомки, престиж. Але за блиском камери виринають інтриги, зловживання й небезпека глянцевого світу. Це не казка про славу — це гостра історія про компроміси й моральний вибір у часи #MeToo.
У центрі — три роки Другої світової, що змінили долі двох жінок. Музикантка Нора врятувала доньку від японської окупації Сінгапура і відправила її на кораблі. Австралійська медсестра Неста доправляє їй допомогу після бомбардування. Історії їхніх втрат і сили переплітаються в таборі на острові Банка. Разом вони пройшли пекло війни і зберегли людяність навіть у найтемніші години.
Маленька чорна сукня, маленька біла брехня
Гарпер Андерсон, студентка з Каліфорнії, їде на літнє стажування до Нью-Йорка в журнал Shift. Вона веде блог про побачення, хоча ніколи не мала досвіду, та вирішує видати історію подруги за свою. У складі редакції вона стикається з жорстким тиском, гонитвою за лайками, безсонними ночами і галереями Брукліна. Гарпер бореться: бути чесною чи підлаштуватися під глядача?
Серед жаху концтабору в Аушвіці існувало унікальне ательє — 25 ув’язнених жінок шили розкішні сукні для нацистської еліти, щоб врятувати себе від смерті. Люсі Адлінґтон зібрала оповідання, зокрема останньої живої кравчині-партіянки, що нині 98 років. Робота за дозволом комендантської дружини стала актом опору: вони творили красу в пеклі, тримаючись за життя, честь і надію.
