mariia_zinchenko ділиться рецензією на чутливу історію сильної персонажки у важкі часи — «Міс Ґрем. Кулінарна книга шпигунки» Селії Різ. Державні таємниці, зрада, пригоди, небезпека й шпигунські шифри в кулінарних рецептах — набагато більше, ніж пригодницький роман.
«Ця книга захопила мене з перших сторінок, і чим глибше я в неї заглиблювалась, тим сильніше розуміла: вона зовсім не про романтизований шпіонаж чи героїчну перемогу добра над злом. Вона про складний, суперечливий і дуже болісний період в історії — післявоєнну Німеччину 1946 року, де межі між «жертвами» й «винними» розмиті, а правда — як тінь, яку майже неможливо зловити.
Міс Ґрем — не голлівудська шпигунка. Вона жива, жінка з глибокими сумнівами, внутрішніми конфліктами, болем, який не завжди має вихід. І водночас — із дивовижною внутрішньою силою. Те, як вона трансформується від вчительки до розвідниці, було для мене не стільки історією «пригод», як дослідженням жіночої витривалості та вибору в часи, коли немає правильних рішень.
Окрема подяка авторці за атмосферу. Це дуже тактильна книга. Все пахне — не лише їжа, а й страх, напруга, втома, недовіра. Кулінарні нотатки тут — не просто для краси. Вони — ніби єдиний залишок нормального, людяного життя серед хаосу. Цей контраст між рецептом шоколадного пирога і допитами нацистських лікарів вражає і змушує зупинятись, відкладати книжку, щоби переварити.
Після прочитання залишилося відчуття гіркоти й вдячності. Гіркоти — бо війна й після війни залишають у людях шрами, які не завжди видно зовні. А вдячності — бо такі книги повертають чутливість. До історії. До правди. До себе».
Книга доступна до замовлення на сайті #книголав!