1. «Тривожні люди», Фредрік Бакман

Свого часу я всіляко намагалась уникнути читання гайпового «Чоловік на ім’я Уве», тому до Бакмана прийшла вже з цієї книги. Вона добра, легка, але й зачіпає купу важливих питань. Ідеальна на випадок, якщо теж не знаєте, з чого почати Бакмана.

2. «Майстер утечі. Людина, яка втекла з Аушвіцу, щоб попередити світ», Джонатан Фрідленд

Це хороша біографія, потужна дослідницька робота і важлива історія. Спочатку читається як нудотно страшний, але захопливий роман, розв'язку якого ніби вже знаєш з назви, але ще більше цікавих і непростих міркувань там підіймається після самої "втечі".

3. «Перетворення», Франц Кафка

Усім знайома з шкільної програми абсурдна й даркова історія однієї метаморфози. Дуже цікаво було перечитати і подивитись на забутий текст під новим кутом.

4. «Пам’яті», Еліс Вінн 

Наразі улюблена з поточних новинок. Дуже щемка й красива, але одночасно страшна й потворна історія про те, як війна змінює все, чого торкається. Про страх та хоробрість, віру та розчарування, розкидані мізки та поезію.