Юн Фоссе не пише напряму. Але все тут — між рядками, в діалогах, потоці свідомості, відсутності крапок, займенників і великих літер, у персонажах і персонажках, у світі, який занадто реальний, що аж пронизує до сиріт на шкірі. Нещодавно вийшла його збірка з трьох повістей «Трилогія», а tournesol_book ділиться рецензією:
«У холодній-холодній Норвегії двоє закоханих підлітків намагаються знайти прихисток на ніч, але всюди отримують відмову. Бо дівчина вагітна, обоє неповнолітні, невінчані, а люди навколо дуже набожні, і для них це великий гріх. Так і блукають вони по місту без сну, їжі та даху над головою…
Вітаю, тепер ви знаєте майже весь сюжет книжки. Але це не надто важливо, бо форма тут повністю переважає над змістом. І я ще не вирішила, як до цього ставлюся.
З одного боку, мені сподобалося бути в цьому тексті. Він ніби вводить у транс, тут багато повторів, алюзій до міфологічних і релігійних сюжетів, скандинавська меланхолійність і відсилки до «Голоду» Кнута Гамсуна. А ще тут немає абзаців, звичних діалогів і крапок, тож майже вся книжка — одне безкінечне речення.
Фоссе займався музикою — і це відчувається, бо він ніби створює пісню або молитву зі своїм ритмом. Складається враження, що пливеш у човні по хвилям. Але якщо плисти довго, може, й захитати, правда?
А з іншого боку, хоч книжка й дуже маленька, я від неї втомилася. Мене почав дратувати стиль автора, і я стала вбачати в ньому просто претензію на інтелектуальність та елітарність. Ну, серйозно, стільки всього вже написано, чому мене має дивувати відсутність великих літер і розділових знаків? При цьому, окрім стилю, тут ніби більше й нема за що вчепитися. Герої ніякі, діалоги примітивні, текст доволі простий — і це зроблено навмисно. Вічні теми спокути, провини, любові, смерті, циклічності — усе це зрозуміло. Але на чому має будуватися емоційний зв’язок із цією книжкою? Як співчувати таким персонажам? Чи це просто текст, щоб потішити своє его тим, що ти прочитав потік свідомості від нобелівського лауреата і, можливо, навіть упіймав кілька відсилок?
У мене дуже суперечливі враження від роману. Не скажу, що він мені не сподобався, але щось у мені цю книжку не приймає.»
Щоб скласти своє враження, замовляйте книгу на сайті #книголав!