У часи, коли ми змушені виборювати свою свободу й доводити право на існування, історії, у яких герої і героїні так само чинять опір, ідуть проти системи й відстоюють свої ідеали, надихають. Але воля не дається просто так, за все треба платити, а потім — розгрібати наслідки. Ми підготували добірку із семи книг про бунтарів і бунтарок, які ламають систему заради мети і доводять, що одна людина може змінити хід історії (принаймні своєї).
Девід їде до Парижа, щоб взяти паузу в стосунках із дівчиною. Та ця поїздка призводить до того, чого головний герой точно не очікував — він знаходить справжнє кохання. Джованні — бармен, який майже одразу запрошує Девіда до своєї кімнати на околиці міста. Їхнє кохання залишилося похованим у цих чотирьох стінах, чоловік не дозволив йому вийти за її межі. Суспільство вважало це девіантним і неправильним, коли для Девіда й Джованні це стало сенсом життя. Але чи здатна людина витримати стільки тиску і залишитися собою?
Сара емігрувала з Боснії — майже тікала з міста, яке називала домом. Давно не була тут і не бачила рідних. Її подруга Лейла не поїхала. Але й не змирилась із несправедливістю та соціальною нерівністю, так і залишилась бунтаркою. Вона вмовляє Сару повернутися, щоб знайти свого рідного брата. Вони вирушать у мандрівку Боснією і своїми спогадами, від яких не звільнитися і які переслідують, не знаючи знаку «стоп». А місця дитинства допомагають відновити такі болючі моменти. Але не можна обрести справжню свободу, коли минуле полонило ваші думки.
Рейчел здобуває повну незалежність, коли вперше їде в поїздку за кордон сама. Віддалений грецький острів, останнє літо перед університетом і кілька тижнів без жодних обмежень. Вона заводить палкий роман з Алістером, старшим чоловіком. Та чи було все так ідеально? Через 15 років головна героїня вже дорослою зі зрілим поглядом на події тієї відпустки повертається на острів, щоб зрозуміти, як усе було насправді. Авторка порушує важливі теми руху #MeToo, а також зловживання владою, питання згоди на секс й осмислення травматичного досвіду.
«Сестра»
Що ми знаємо про одну з найзакритіших країн світу? Режим КНДР — жорстокий, династія Кімів — міцна й впливова. Настільки, що масштабні злочини проти людства залишаються безкарною частиною політичного терору. Але Кім Йо Чжон, сестра Кім Чен Ина, не менш важлива фігура на політичній арені. Вона публічно страчує людей, погрожує ядерною зброєю, обзиває світових політиків. Будує націю, де не може існувати будь-якої форми свободи.
«Пеґґі»
Пеґґі Ґуґґенгайм — колекціонерка, арт-дилерка, меценатка та покровителька паризької богеми. Попри те, що вона була спадкоємицею мільйонної імперії свого батька й дядьків, всього здобувала сама. Не слухалась маму, відвідувала лекції про ліві ідеї та анархізм, виходила на мітинги суфражисток. Створила революцію в мистецькому житті XX століття, піднесла його на абсолютно новий рівень, рятувала картини й митців від нацистської окупації. І знайшла особисту свободу: від сім’ї та світу, сповненого мізогінії, антисемітизму й рамок, за які вона сміливо виходила.
Підліткова адаптація бестселера «Вибір» та щемлива історія життя авторки Едіт Іва Еґер. Еді — талановита балерина, яка важко працює, щоб взяти участь в Олімпійських іграх. Але починається Друга світова війна, яка вщент руйнує мрії, бо одне існування дівчини тепер злочин: вона єврейка в Угорщині. Її разом із сестрою та мамою садять на потяг та везуть в концтабір. Бажання вижити підсилює коханий Еді, з яким вона мріє побачитися знову. Дівчата змушені виживати в нелюдських умовах з нелюдським ставленням, щоб одного дня знову обрести свободу.
Громадянська війна у Шри-Ланці, 1981 рік. Саші всього 16, але вона втягнута на сторону повстанців — тамільських тигрів. Дівчина завжди хотіла бути лікаркою і рятувати життя, неважливо чиї, але вона ставить під сумнів засоби боротьби, заплуталась, хто правий, а хто ні. Саша погоджується на секретний і дуже небезпечний проєкт, що документує порушення прав людини. Але вона розуміє, що має це зробити, бо на кону цінності, свобода, життя, доля усієї нації.
